my-flowers.com.ua |

                                                                                          Манявське лісництво.

         

Манявске лісництво засновано в січні 1971 року після роз»єднанняСолотвинського лісництва. Загальна площа складає 3095 га. Територія лісництва відноситься до району середньо висотних скибовихгорган і включає в себе наступні урочища: 

“Млинська гора” - площа 172 га, висота над рівнем моря 660 м;

“Кобили” - площа 355 га, висота над рівнем моря 1100 м;

“Кичер” - площа 264 га, висота над рівнем моря 1150 м;

“Остріки” - площа 272 га, висота над рівнем моря 970 м;

“Вертепів звір” - площа  440 га, висота над рівнем моря 1160 м;

“Синянка” - площа 334 га, висота над рівнем моря 1280 м;

“Бубен” - площа 250 га, висота над рівнем моря 930 м;

“Криниці” - площа 416 га, висота над рівнем моря 1220 м;- “Скит” - площа 240 га, висота над рівнем моря 800 м.

Граничить територія лісництва з держлісфондомЯблунського, Солотвинського, Межерінського лісництв Солотвинського держлісгоспу, Пасічнянського і Бухтівецького лісництв Надвірнянського держлісгоспу, міжколгоспними лісами Богородчанського лісництва і земельним фондом с. Манява.

        Територія лісництва входить в кліматичну зону, що розташована в межах висот 660- 1280 м над рівнем моря на північному макросхилі Карпат континентально-європейську область гірський агрокліматичний район. Тривалість вегетаційного періоду – 158 днів. Середньорічна температура повітря – 7,1 оС. Пізні весняні заморозки можливі до 31 травня, а ранні осінні з 17 вересня. Середньорічна кількість опадів – 683 мм. На протязі вегетаційного періоду випадає 58% опадів. Середня глибина промерзання грунту – 21 см. Постійний сніговий покрив встановлюється на початку листопада місяця. Сходження снігу проходить в період з кінця березня по 20 квітня. На висотах більше 1200 м на північних схилах сніг лежить до кінця травня. Вітри переважають західних напрямків.

        Переважаючими типами грунтів є гірсько-підзолисті, гірсько-лугові і бурі гірсько-лісові на продуктах вивітрювання Карпатського флішу.

 На території лісництва є наступні об»єкти природно-заповідного фонду:

“Скит Манявський” Постанова Ради Міністрів УРСР №617 від 16.12.1982 р. Площа – 256 га, кв. 32-37 – держзаказник. На території знаходиться історико-архітектурний пам’ятник “Скит Манявський”. Урочище “Скит Манявський” (модрина польська). Рішення облвиконкому №264 від 7.07.1972 р. – 2,0 га, кв. 36 п/д 5 кв. 37 п/д 4. Місце виростання модрини польської.

"Манявський водоспад". Рішення облвиконкому №264 від 7.07.1972 р. кв. 9 п/д 29 площа – 1,0 га. Держпам’ятка природи. Виходи Карпатського фліша. Висота падіння води – 14 м.

"Тис ягіднй" – 0,05 га. кв. 24. Реліктове дерево.

В 1970 році за рахунок частини лісів Солотвинського лісництва було утворено Манявське лісництво на підставі наказу по тресту “Прикарпатліс” за №489 від 18.11.1970 року.

Загальна площа лісництва складає 3060 га до 1995 року входило до складу Солотвинського ЛК. Територія Манявського лісництва на північному макросхилі Карпат. Найбільші висоти мають: гора “Малиновищі”- 1238 м над рівнем моря і гора “Цикит” - 1190 м над рівнем моря, гора “Комарники” - 1030 м над рівнем моря. До гірських відносяться усі  з 1 по 37 квартали.

Гірсько-підзолисті грунти розповсюджені в основному на більшій території лісництв. Природно-кліматичні умови лісництва відносяться до помірної зони, яка має межі 500-800 м над рівнем моря. Тривалість вегетативного періоду складає 170-190 днів. В основному, це район буково-ялицевих лісів.

Площі вище до 1250 м над рівнем моря знаходяться в прохолодній зоні. У верхній її частині переважають ялинові високогірні ліси, а в нижній буково-ялицеві, проте найбільшу зону в цій площі займають ялиново-буково-ялицеві ліси. Тривалість вегетаційного періоду тут менша і складає 158 днів.

По території лісництва протікає р. Манявка протяжністю 22 км і впадає в Бистрицю Солотвинську, і потік Батирс протяжністю 4 км впадає в р. Манявку.

В лісництві заповідні урочища:

- лісовий заказник  загальнодержавного значення “Скит Манявський” виділений постановою РМУРСР від 16.12.1982 р. № 617 площею 362.0 га. 

- Пам’ятка природи місцевого значення “Манявськй водоспад” рішення Івано-Франківської обласної ради від 07.07.1972 р. №264 площею 1.0 га.

заказник місцевого значення “Комарники” площею 175.0 га рішення Івано-Франківської обласної ради від 12.03.2004 р. №350-10.

ботанічна пам’ятка природи “Тис ягідний” - площею 0.01 га рішення Івано-Франківської обласної ради від 15.07.1993 р. №38 – у виділі реліктове дерево тис ягідний. Контора лісництва розміщена в селі Манява.

       Гоцанюк Іван Богданович – лісничий Манявського лісництва. Народився в червні 1980 року в с. Манява. Дитинство і шкільні роки пройшли в цьому ж мальовничому гірському селі. Працював майстром лісу, єгером, а з лютого 2012 року помічником лісничого Манявського лісництва. З серпня місяця 2015 року переведений лісничим цього ж лісництва.

Свою трудову діяльність лісівника почав із заготівлі лісового насіння (шишок) модрини польської, бука, ялиці білої, клена-явора, які є головними лісо утворюючими породами при створенні лісових культур в лісництві. Велику увагу приділяв лісовим розсадникам: своєчасний посів, догляд, закладав ділянки лісових культур. 

       Працюючи єгером, основною увагою була робота по догляду за мисливськими угіддями, виконання заходів щодо облаштування мисливського кордону, мисливських стежок, годівниць і солонців, заготівлі кормових віників, закупка зерновідходів.Безпосередньою увагою була охорона державного мисливського фонду, на яких покладений нагляді контроль за виконанням правил полювання. Працюючи на посаді помічника лісничого, яку він успадкував від свого батька Богдана Івановича, слідкував за веденням технічної документації лісництва. Брав активну участь у відводах лісосік різних видів користування, площ під лісові культури, реконструційні рубки, рубки догляду за лісом. Контролював за лімітом використання головного і поступових рубок. Відповідав за збереження і охорону ПЗФ. Брав активну участь у відновленні і будівництві рекреаційних місць по лісових обходах лісництва, “Манявському водоспаді”.

Під його патронатом добрих успіхів добилося місцеве шкільне лісництво. Хлопчики та дівчата допомагали місцевим лісівникам збирати насіння, доглядати за розсадниками, садити дерева. На посаді лісничого першу чергу взявся до збереження  якісного стану лісових доріг( ремонт та підсипка, чистка канав) в гірській місцевості від МанявськогоСкита до Водоспаду і аж до Комаринків. Загальна довжина доріг становить більше 15 км. Збором насіння листяних та хвойних порід. Заготівля кормів для звірів.

 

        Андрусяк Андрій Романович – помічник лісничого Манявського лісництва. Народився 5 листопада 1986 року в с. Старуня Богородчанського району, Івано-Франківської області, в якому знаходиться унікальна геологічна пам»ятка загального державного значення “Старуня”,де знайшли рештки мамонта,волохатого носорога,великого оленя. Дитячі і шкільні роки пройшли в цьому ж селі.Після закінчення Львівського державного лісотехнічного університету з 2008 року працював помічником лісничого Старосільського лісництва ДП “Біберське лісове господарство”. З 2009 по 2015 роки – помічником лісничого Солотвинського лісництва ДП “Солотвинське лісове господарство”, а з серпня 2015 року переведений помічником лісничого Манявського лісництва. В Солотвинське лісництво уже прийшов із певними навиками. Від досвідчених колег Львівщини перейняв навики ведення технічної документації, закладення лісових розсадників, правильному відведенні рубок догляду, створення лісових культур, заліснював непродуктивні колишні землі сільськогосподарських угідь. Дуб, клен, модрина, ялина- основні лісоутворюючі породи, які вводив у склад Андрій Романович. Слідкував за своєчасним проведення доглядів за ними, обжинка, уборка другорядних порід, які затіняли лісові культури. Ведення технічної документації лісництва, участь у відводах площ під рубки різних видів користування, площ під посадку лісових культур, складання проектів  лісових культур, прийомка виконаних робіт, відправка лісовозів з верхніх складів лісосік, охорона лісу від самовільних рубок, випасу ВРХ, браконьєрства – цей невеликий перелік робіт був основою його роботи в лісництві. Значну увагу приділяв збереженню і розведенню диких звірів, контролював виконання своїх договірних зобов’язань приватними користувачами мисливських угідь. Перевіряв наявність і будівництво нових годівниць, солонців, слідкував за своєчасною заготівлею кормів для диких звірів. Важливе місце в роботі приділяв природно-заповідному фонду, у збільшенні рекреаційних місць для відпочинку, будівництві альтанок, лавок, мангалів в місцях відпочинку. Як приклад, дві прекрасні рекреаційні площадки в урочищі “Сигла”. Значну увагу приділяв роботі з учнями шкільного лісництва Солотвинської ЗОШ.

За час життєдіяльності лісництва в ньому працювали чи працюють:

Лісничими:

Слободян Олексій Олексійович (1971 - 1976)

Мартинюк Дмитро Кирилович (1976 – 2001)

Данилюк Василь Олексійович (2001 - 2009)

Бойчук Богдан Ярославович (2009 - 2015)

Гоцанюк Іван Богданович (2015)-по даний час

Помічники лісничих:

Кріцак Ігор Дмитрович

Чмелик Йосип Петрович

Мартинюк Дмитро Кирилович

БельськийСаніслав Петрович

Різак Ярослав Федорович

Клос Ігор Романович

Гоцанюк Богдан Іванович

Гоцанюк Іван Богданович

Техніки-лісівники:

Винник Всиль Максимович

Рогів Михайло Васильович

Винник Микола Максимович

Гоцанюк Богдан Іванович

Більчак Михайло Васильович

Слободян Микола Григорович

Гоцанюк Василь Дмитрович

Крицький Василь Дмитрович

Вінтоняк Михайло Васильович

Майстри лісових культур:

Бойчук Василина Дмитрівна

Бельський Станіслав Петрович

Клос Марія Михайлівна

Гоцанюк Василь Дмитрович

Бухгалтера:

Сенчак Галина Миколаївна

Оглоб’як Катерина Федорівна

Данилюк Ярослав Васильович

Богословець Оксана Миколаївна

Гаванюк Марія Микитівна

Лісники:

Гаванюк Іван Дмитрович

Вінтоняк Дмитро Юркович

Гоцуляк Володимир Романович

Більчак Михайло Васильович

Винник Микола Миколайович

Яцейко Михайло Васильович

Вовчук Дмитро Іванович

Вінтоняк Василь Михайлович

Рогів Микола Васильович

Винник Роман  Максимович

Гутник Василь Іванович

Гоцанюк Богдан Іванович

Варварук Степан Миколайович

Винник Василь Максимович

Рогів Михайло Васильович

Васютин Василь Миколайович

Тимків Василь Михайлович

Князевич Микола Миколайович

Юрчило Микола Дмитрович

Вінтоняк Михайло Васильович

Кисляк Василь Миколайович

Монастерецький Ярослав Михайлович

Більчак Роман Михайлович

Гоцанюк Іван Богданович

Слободян Микола Григорович

Крицький Василь Дмитрович

Мартинюк Петро Васильович

Вінтоняк Василь Дмитрович

Винничук Петро Васильович

Кріцак Володимир Васильович

Удуд Іван Петрович

Середюк Володимир Романович

Лисак Михайло Михайлович

Монастерецький Василь Васильович

Гоцуляк Василь Романович

Білусяк Михайло Юркович

Попович Валерій Васильович

Гаванюк Богдан Дмитрович

Верхоляк Михайло Петрович

Уманців Роман Романович

Дерев’янко Василь Васильович

Струтинський Роман Романович

 

 

Єгері:

Гоцуляк Михайло Романович

Верхоляк Степан Миколайович

Хімчак Степан Васильович

Зіняк Мирон Миколайович

Попович Валерій Васильович

Майстри лісозаготівель:

Голубка Федір Іванович

Білусяк Іван Степанович

Васютин Василь Миколайович

Бригадири лісокультурних бригад:

Скрипник Юстина Миколаївна

Білусяк Ганна Василівна

Васютин Марія Іванівна